«Можливості інноваційного простору на уроках фізики»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Державний професійно-технічний навчальний  заклад

«Західно-дніпровський центр професійно-технічної освіти

Номінація:

«Інноваційне освітнє середовище:

нові виклики та сучасні рішення»

Тема:

«Можливості інноваційного простору на уроках фізики»

 

Автор роботи:

Анциферова Ольга Петрівна

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………………….3

1.      Мотивація, як процес забезпечення високого рівня навчання……………………..4

2.      Шляхи формування мотивації на уроці……………………………………………..6

2.1. Проведення бесіди з наведенням цікавих прикладів, парадоксальних ситуацій..6

2.2.  Виконання лабораторно-практичних робіт………………………………………..6

2.3.  Використання технології „ Мозкова атака ”……………………………………….7

2.4.  Створення ситуації успіху…………………………………………………………..8

2.5. Опрацювання науково-популярної літератури, інтернет ресурсів………………..8

3.       Суть інтегрованого навчання……………………………………………………......11

3.1. Наукова конференція…………………………………………………………………11

3.2. Круглий стіл…………………………………………………………………………..11

3.3. Інтегрований урок……………………………………………………………………13

3.4. Міжпредметні зв’язки…………………………………………………………….….13

3.5. Семінарські заняття……………………………………………………………….….19

4.       Ефективність проведення інтегрованих уроків…………………………………….28

5.       Висновок…………………………………………………………………………..…..28

6.      Використана література………………………………………………………….....…30

Важлива зацікавленість кожного учня

як у власній роботі, так і в роботі всього колективу.

Вступ                                                                                           

Наш час певною мірою можна назвати часом буму інноваційно-педагогічної активності. Педагогічні інновації завжди орієнтовані на підвищення ефективності навчання та на збільшення числа освічених людей, носіїв культури (кількісна складова навчання).  У нашому розумінні інноваційність – це не заперечення минулого, а відкритість у минуле, сьогодення і майбутнє. Головні риси інноваційного середовища були відкриті в далекому минулому – це передбачення, співробітництво і творчість. Інновації та творчість  мають загальні риси: перетворення, зміна, – які проявляються у вигляді нетрадиційних ідей у теоретичному та практичному досвіді. Основою для формування інноваційного мислення, можуть стати наступні інноваційні характеристики: корпоративність, професійна гідність, заснована на компетентності, здатність до прогнозування і творчого втілення професійних планів і проектів, самоорганізація і комплексний розвиток особистості. Якщо в роботі підтримується необхідний рівень активності і самостійності, учні конкретизують цілі, визначають найбільш раціональні шляхи вирішення проблеми, взаємно навчають один одного. Група забезпечує зміну лідерів, вітає нестандартні рішення, учні починають цінувати досвід спільних дій та радість спільного “думання”. Висновки та перспективи подальших досліджень. Модель інноваційного освітнього середовища складається з окремих рис, вона теоретично і практично повинна відображати специфіку навчального закладу. Але при цьому обов’язковою є спрямованість на формування у випускника творчого мислення, який є гарантом успішного вирішення ним професійних проблем у майбутньому. Не обов’язково вирішувати актуальні проблеми вищої школи за допомогою радикальних інновацій, які не мають ні аналогів, ані прототипів у вітчизняному та зарубіжному досвіді. Важливим є баланс інтересів усіх суб’єктів освітнього процесу по відношенню до нововведень, ступінь їхньої мотивації, орієнтованості на результат. Тоді інновації, які пройшли суворий відбір, сформують струнку діючу систему. За багаторічну працю в системі профтехосвіти стало зрозуміло, що нікому не можна дати освіту на засадах якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності викладачів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.

Актуальність моєї роботи полягає у використанні методів і прийомів, що допомагають формувати навички, здобуття нових знань, збирання необхідної інформації, уміння мислити, робити висновки.

Мета роботи це опанування навчального матеріалу,  підвищення пізнавальної активності, робити навчання захоплюючим і змістовним, формувати в учнів творчий потенціал та їх прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, уміння ставити і вирішувати нові проблеми і завдання.

1.      Мотивація, як процес забезпечення високого рівня навчання

Одним із перспективних шляхів розвитку  й підвищення мотивації навчання є впровадження нетрадиційних методів і форм організації уроку. Викликати інтерес до предмету важлива задача для вчителя та для учня який в майбутньому буде оцінюватися, як висококваліфікований робітник, фахівець своєї справи. Саме інтеграція здатна вирішити чисельні проблеми освітянської системи. Звичайно, система інтегрованого навчання ще недостатньо опрацьована, а тому неоднозначно сприймається багатьма педагогами. Її повне теоретичне обґрунтування та запровадження у практику навчання – справа майбутнього. Учням потрібні мотиви, які працюють на перспективу: їм треба показати широке поле  фізики, розкрити її практичну спрямованість, зв'язок з іншими предметами, ввести захопливі елементи історії розвитку фізики, відкритих законів явищ, учених, працюючих над проблемами, показати зв’язок фізики з сучасним життям, побутом і викликати здивування. В моїй роботі це вимагає широкого використання інтегрованих уроків. Проведення таких уроків пов’язане з організаційними труднощами, тому цю проблему можна розв’язати за допомогою реалізації міжпредметних зав'язків на уроках фізики. Міжпредметні зв’язки  сприяють розвитку вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки. Постановка перед учнями завдання, виконання якого можливе лише на основі вивчення поданої теми. Це може бути бесіда, розповідь учителя про теоретичну і практичну значимість майбутньої теми або розповідь учителя про історію виникнення і розвиток основних понять даної теми тощо. Постановка і формулювання основного навчального завдання полягає в створенні навчально – проблемної ситуації  й обговорення її протиріч завершується формулюванням основного навчального завдання, яке необхідно виконати під час вивчення теми. Навчальне завдання орієнтує учнів у процесі вивчення майбутньої теми і створює основу для усвідомлення певних цілей, що спрямовані на засвоєння навчального матеріалу. Самоконтроль і самооцінка можливостей майбутньої діяльності з вивчення поданої теми. Після того як основне навчальне завдання сформульовано, зрозуміле і прийняте учнями, після проведення актуалізації опорних знань і з’ясування, що  наявних  знань для розв’язання цього  навчального завдання недостатньо,  переходимо до складання й обговорення  плану майбутньої роботи. Для проведення уроку доцільно впроваджувати методи, які зорієнтують урок: використовувати різноманітні форми й методи організації роботи, що враховують суб’єктивний досвід учнів щодо теми, яка розглядається; створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу; емоційний виклад матеріалу – запорука результативності уроку. Заохочувати прагнення учнів до самостійної роботи, аналізуючи під час уроку різні способи виконання завдання, запропоновані учнями, відзначати та підтримувати всі прояви діяльності, що сприяють досягненню учнями мети. На уроках фізики необхідно: створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеню його готовності до уроку, виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи; обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те,  „що ми дізналися ” ( що опанували), але й те, що сподобалось ( не сподобалось) та чому; що хотіли б виконати ще раз, а що зробити по – іншому; під час опитування на уроці ( виставлення оцінок) аналізувати не лише правильність (неправильність) відповіді, але і її самостійність, оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань; оголошуючи домашнє завдання, слід повідомляти не лише його зміст та обсяг, але й давати конкретні рекомендації щодо раціональної організації навчальної роботи, яка забезпечить виконання домашнього завдання. З метою посилення мотивації навчальної діяльності учнів на уроках узагальнення знань  пропонувати учням:

а) історичні факти, легенди, відомості з історії розвитку фізики за темою. Під час пояснення матеріалу. обов’язково знайомлю учнів із біографіями деяких учених, з уривками з їхніх наукових праць. Наприклад: народження сучасної фізики пов’язане з німецьким фізиком Альбертом Ейнштейном, який створив теорію відносності, яка докорінно змінила засади класичної фізики щодо уявлень про рух матерії. Уперше ввів поняття кванту світла, теоретично обґрунтував багато явищ, відкритих раніше дослідним шляхом (броунівський рух, явище фотоефекту). Продовжив учення Галілея та Ньютона про рух і дав нове тлумачення уявлень про простір і час. Приводжу деякі цікаві факти біографії. Наприклад одне з його виказувань: якось мала дитина поцікавилася у свого батька „Скажи тату, чому всі вважають тебе великим?” Батько подумав і відповів: „Знаєш синку жуки за своє життя пророблюють величезний звивистий шлях на землі, але ніколи на нього не обертаються. А я оглянувся на свій шлях і на його звивини. Я побачив свій шлях. Може тому мене вважають великим”. Автором виказувань і був Альберт Ейнштейн, який почав говорити тільки біля чотирьох років. Світовій науці добре відоме ім’я Івана Пулюя, який народився і закінчив гімназію на Тернопільщині, працював у Політехніці в Празі, був деканом першого в Європі електротехнічного факультету. І саме він, а не В.Рентген уперше спостерігав рентгенівські промені. Італійський учений Галілео Галілей спростував хибне ствердження Аристотелевої фізики про примусовий характер механічного руху. Дотепним міркуваннями він показав, що для збереження стану руху не потрібна примусова „рушійна сила”, як це стверджував Аристотель. Адже на горизонтальній поверхні тіло як завгодно довго зберігатиме свою початкову швидкість руху. Це відбувається тому, що зникають чинники, які прискорюють або сповільнюють рух тіла по похилій площині. Так була закладена перша фундаментальна основа класичної механіки. Саме Галілей встановив закони коливання математичного маятника, використовуючи люстру в соборі і власний пульс. Побудував телескоп, за допомогою якого відкрив гори на  Місяці, фази Венери, обертання Сонця, чотири супутники Юпітера і Кільця Сатурна. П.М. Яблочков викупив патент на свій винахід, а саме – трансформатор, у Франції щоб він належав Батьківщині. Велику цікавість викликає, як хрестоматійний матеріал, так і казки. Прикладом є казка Л.Лагіна  „Дідусь Хоттабич”, коли невіра в науку перетворює сварливого брата Хоттабича в штучний супутник Землі. Казка О.С. Пушкіна „Про золотого Півника” , де безпосередньо показані властивості електромагнітних хвиль, а також робота радіолокатора. Казка „Снігова королева”, де Г.Андерсен говорив про великий холод, який може заморозити все навколо: природу, будь-які предмети і навіть почуття людей. А люди зробили знаряддя снігової королеви своїм здобутком. До екскурсу в історію науки обов’язково звертаю увагу на те, що фізика завжди була наукою молодих, а саме: Г.Галілею було 19 років коли спостереження за коливанням люстри і власного пульсу ввійшло в основу створення годинників і що період коливання не залежить від величини її відхилення від положення рівноваги. І.Ньютон в 19 років відкрив закон Всесвітнього тяжіння, сконструював сонячний годинник. Дж.Максвелл в 15 років опублікував свою першу наукову працю. С.І.Пекар в 14 років передбачив властивості напівпровідників, займався кристалооптикою, спостерігав люмінесценцію. Найбільшу пізнавальну цінність мають досліди, які попереджують вивчення матеріалу на уроках, в яких учні виступають як дослідники. Наприклад досліди які ґрунтуються на спостереженні фізичних явищ у природі. Це дає можливість не тільки описувати побачене, а і логічно пояснити що відбувається з точки зору фізичних законів: Як падає осінній лист з дерева в безвітряну погоду, чим відрізняються між собою літні та осінні дощі, чому тримається роса на квітці, які явища спостерігаються під час грози, які явища спостерігаються під час кипіння води, які підтвердження закону Архімеда можна спостерігати під час купання на річці, як розширюються тіла під час нагрівання, куди зникає звуковий сигнал при розмові по телефону, як змінюється температура повітря до і після снігопаду. як отримати луну в кімнаті, як утворюється північне сяйво, чому трава зелена, чому квітка сон-трава має ліловий колір? Для формування пізнавальних інтересів учнів є експериментальне обґрунтування основних наукових положень де необхідно звернути увагу на вплив експерименту на учнів, пов’язаний з розвитком їхніх інтересів і активізацію пізнавальної діяльності. Учні з повагою ставляться до предмету, в якому кожне положення доказове. Фізичний кабінет має достатньо фізичного обладнання в кабінеті, що дає можливість доводити закони, положення , гіпотези.

б) проведення дослідницьких і практичних  робіт з використанням завдання, що сприяють розширенню та поглибленню знань по даній темі.

Великий інтерес для учнів це проведення експериментів з електромагнетизму - роботи Фарадея. Ампера. Досліди пов’язані з відкриттям явища електромагнітної індукції, можна демонструвати серією варіантів цих дослідів (відносне переміщення магніту чи електромагніту й котушки, приєднаної до гальванометра, вмикання і вимикання струму в колі електромагніту, зміна величини струму в цьому кодлі за допомогою реостата, досліди з котушкою Томсона та інше). Досліди пов’язані з вивченням термодинаміки: перед вивченням кипіння спостерігати і пояснювати явища, які відбуваються в процесі – утворення бульбашок на стінках посудини, звідки вони взялися, чому при збільшенні температури вони збільшуються в діаметрі, а потім відриваються і рухаються до краю і починають лопатися, чому утворюється пара, в який момент, наприклад чайник, починає шуміти і якщо він закритий, то пара вилітає з носика зі свистом. Явище випаровування рідини дає можливість пояснити, чому різні рідини випаровуються по різному (вода , спирт, ефір, масло та інші). Вивчення вологості повітря викликає цікавість тим, що учні передбачають, коли в кабінеті може випасти роса, утворитися туман і не тільки із задоволенням працюють з психрометром або гігрометром, а також з психрометричними таблицями. Закони постійного струму - це найцікавіша тема для наших учнів. Вони мають деякі уявлення про електричні схеми з шкільних програм, але коли електрична схема збирається  власноруч, визначається залежність сили струму від прикладеної напруги, змінюючи опір в колі, розрахунки, графіки залежності,  то вони з гордістю показують, як засвоєно закон і що вони дійсно підтвердили закон Ома. Всі ці спостереження допомагають вчителю повніше, ясніше викласти питання теми, а учням краще його засвоїти.

2.      Шляхи формування мотивації на уроці

2.1. Проведення бесіди з наведенням цікавих прикладів, парадоксальних ситуацій.

Перше ніж перейти на пояснення матеріалу, виявлення деяких знань (актуалізація опорних знань) я запиту, „чи чули термін”, „яке відношення”, „як”, „чому”, „навіщо”? У цьому випадку цікавий матеріал викликає пізнавальну активність. Наприклад: один з параметрів ідеального газу – «температура». Як ви можете пояснити, що таке температура? В найкращому випадку відповідь така: «коли тепло». А коли тепло, як відчути? Коли стає тепло? Відповідь: «при русі». А, як що без руху?  Тільки після наведених запитань розуміють, що необхідне порівняння існуючих тіл на дотик. При розгляді явища електризації першими запитаннями є: «чи відчувається потріскування коли знімається синтетична одежа?». Відповідь однакова у всіх: «так відчувається». Чому так відбувається? Які є цьому пояснення? Пояснення  взагалі вірні - це накопичення зарядів внаслідок тертя . Але на запитання, куди зникають ці заряди через деякий час? І з відповіддю одразу ускладнення. Іноді для відповіді на питання, які знаходяться в тексті, цікавий матеріал має вимагати ґрунтовних знань. Це спонукає учнів читати додаткову літературу, самостійно шукати відповіді за межами підручників. Цікавий матеріал не завжди зрозумілий, тому що рівень інтелектуального розвитку різний, як і вікові особливості. Тобто зацікавленість уроком, як мотивуючий фактор має нести в урок емоційний ефект. Це можуть бути елементи несподіваності. Наприклад: залежність опору від довжини, перерізу та матеріалу провідника. Досліджуваним провідником є струмінь розчину кухонної солі, або іншого електроліту. Зібрати просте електричне коло і слідкувати за показами амперметра, які змінюються в залежності від довжини і перерізу струменя. Також класичні досліди Столєтова, які виявили явище фотоефекту і встановили його закономірність (дослід з цинковою пластинкою). Є можливість використати інші прийоми: вивчення руху тіла вверх по похилій площині. Дослід з паперовою каструлею та інше, а також повідомлення учням фактів, які дивують своєю несподіваністю.

2.2. Виконання лабораторно-практичних робіт

Лабораторно – практичні роботи це найкращий приклад не тільки зацікавленості учнів уроком, а й найкраще засвоєння матеріалу. Перше що усвідомлюється -  це робота, яка є документом, складена за певними стандартами, з широким спектром вимог, приладів, схем, малюнків, розрахунків, таблиць, висновків, контрольних запитань. Мої власні спостереження дають можливість стверджувати, що учні не тільки учать матеріал до теми, але і використовують додатковий матеріал. Особливо це роботи пов’язані з електричними схемами. Початкові знання вони звичайно отримують з шкільної програми. Їм цікаво зібрати схему з провідниками, виконувати з’єднання з вимірювальними приладами, знімати показання. Зразу можуть визначити, чому на одному приладі є показання на другому не має, або де в схемі коротке замикання. Лабораторна робота де є можливість зібрати елементарний приймач дає їм можливість запропонувати схеми інших приймачів, які вони знайшли в науковому журналі і одразу питання, що виконує вхідне коло, підсилювач низької частоти, детектор, мікрофон, вихідний пристрій та інше. Найцікавішим спостереженням за висновками учнів, є творчі лабораторні роботи, наприклад: з явищами інтерференції, дифракції, або спектрами. Малюнки, розфарбовування того, що спостерігали, висновки до роботи, впевненість в явищі, дають найбільший ефект вивчення теми. Практичні роботи, такі як зборка елементарного трансформатора також дають можливість не тільки зібрати прилад, а й точно засвоїти для чого використовують даний прилад, його роль в роботі не тільки електричних схем, а й побутових приладів. Лабораторні роботи з теми «оптика» також викликають не аби яку цікавість. Отримання зображення, яке дає збірна, розсіювальна лінзи, визначення оптичної сили, оптичні прилади, принцип їх роботи та інше. Лабораторна робота з визначенням відносної вологості повітря, коли учні виходять на двір і одразу починають вимірювати вологість на тіньовій стороні, на сонячній, під деревами, в кабінеті в коридорі, а потім висувають гіпотезу, чи може випасти роса, чи утворитися туман в кабінеті, яка температура для цього потрібна. Дана роботи дає можливість не тільки ознайомитися з психрометром, гігрометром, але й користуватися психрометричними таблицями, головне зробити точні висновки.

2.3. Використання технології „ Мозкова атака ”

На уроці фізики групі була поставлена задача: виготовити індикатор питної води, використовуючи відомі електричні схеми індикаторів. При цьому необхідно було створити  прилад, який підходить під конкретне становище. Задача була важливою і учні розуміли чому. Мешкаємо ми в місті, яке вважають багаторічною екологічно забрудненої зоною. Застосувати подібну роботу в малих групах було не доцільно, тому були обмірковані всі варіанти вирішення проблеми. Першими були вивчені принципи роботи індикаторів, підібраний необхідний, складена схема електрична, опрацьована, розглянутий принцип її роботи, підбір комплектуючих для роботи схеми, лабораторні іспити ( схема електрична прикладається,  загальний вигляд приладу. (Додаток 5). Мозковою атакою для такої роботи були лабораторні іспити. Учням необхідно було не тільки мати уяву, про те, що основою роботи є чутливий датчик, а також використання частот від 100гц до 10кгц і те, що опір води не повинен змінюватися при пропусканні через датчик  позитивних прямокутних імпульсів зі сквапністю 2. Роботу схеми забезпечив генератор прямокутних імпульсів на мікросхемі К1006ВІ1. Елементами схеми були опори, конденсатор, які визначають параметри генеруючи імпульсів з частотою 1кгц. При зменшені опору води між контактами датчика збільшується амплітуда імпульсів, відкривається транзистор, який працює в режимі ключа, починають світитися світло діоди, червоний сигналізує присутність домішок. Зелений, що вода  без домішок і відповідає всім нормам її застосування. Дуже цікавим для учнів був аналіз проведеної роботи, а саме - робота електричної схеми,  екологічні проблеми не схвилювали. В такій роботі, відповідно були лідери, консультанти, допомога викладача.

2.4.  Створення ситуації успіху 

Необхідно чітко поділити матеріал на частини і показати логічні зв’язки між ними, підкреслити складові, що містять нові знання, тоді більш зрозумілим є його зміст. Цьому сприяють наголос на ключових поняттях, наявність плану викладу, запитання до нього. Якщо матеріал підсилюється рисунками, словесними прикладами близькими до особистісного досвіду учнів, то він стає доступним для розуміння і викликає інтерес до вивчення предмету. Наприклад досліди які ґрунтуються на спостереженні фізичних явищ у природі. Це дає можливість не тільки описувати побачене, а і алогічно пояснити що відбувається з точки зору фізичних законів: Як падає осінній лист з дерева в безвітряну погоду, чим відрізняються між собою літні та осінні дощі, чому тримається роса на квітці, які явища спостерігаються під час грози, які явища спостерігаються під час кипіння води, які підтвердження закону Архімеда можна спостерігати під час купання на річці, як розширюються тіла під час нагрівання, куди зникає звуковий сигнал при розмові по телефону, як змінюється температура повітря до і після снігопаду. як отримати луну в кімнаті, як утворюється північне сяйво, чому трава зелена, чому квітка сон-трава має ліловий колір? Необхідно звернути увагу на вплив експерименту на учнів, пов’язаний з розвитком їхніх інтересів і активізацію пізнавальної діяльності. Учні з повагою ставляться до предмету, в якому кожне положення доказове. Фізичний кабінет має достатньо фізичного обладнання в кабінеті, що дає можливість доводити закони, положення , гіпотези. Досліди пов’язані з відкриттям явища електромагнітної індукції, можна демонструвати серією варіантів цих дослідів (відносне переміщення магніту чи електромагніту й котушки, приєднаної до гальванометра, вмикання і вимикання струму в колі електромагніту, зміна величини струму в цьому кодлі за допомогою реостата, досліди з котушкою Томсона та інше). Досліди пов’язані з вивченням термодинаміки: перед вивченням кипіння спостерігати і пояснювати явища, які відбуваються в процесі – утворення бульбашок на стінках посудини, звідки вони взялися, чому при збільшенні температури вони збільшуються в діаметрі, а потім відриваються і рухаються до краю і починають лопатися, чому утворюється пара, в який момент, наприклад чайник, починає шуміти і якщо він закритий, то пара вилітає з носика зі свистом. Явище випаровування рідини дає можливість пояснити, чому різні рідини випаровуються по різному (вода , спирт, ефір, масло та інші). Вивчення вологості повітря викликає цікавість тим, що учні передбачають, коли в кабінеті може випасти роса, утворитися туман і не тільки із задоволенням працюють з психрометром або гігрометром, а також з психрометричними таблицями. Закони постійного струму - це найцікавіша тема для наших учнів. Вони мають деякі уявлення про електричні схеми з шкільних програм, але коли електрична схема збирається  власноруч, визначається залежність сили струму від прикладеної напруги, змінюючи опір в колі, розрахунки, графіки залежності,  то вони з гордістю показують, як засвоєно закон і що вони дійсно підтвердили закон Ома. Всі ці спостереження допомагають вчителю повніше, ясніше викласти питання теми, а учням краще його засвоїти.

2.5. Опрацювання науково – популярної літератури, довідкового матеріалу,  інтернет ресурсів

Для мене, як викладача, використання художньої літератури – це колодязь викладання матеріалу. Починаючи від Т.Шевченка „Тече вода в сине море тай не витікає” – знайомлю з видами енергії (в гирі енергія річки більша, ніж біля витоку). О.С.Пушкін „буря мглою небо кроет, вихри снежные крутя, то как зверь она завоет то заплачет как дитя” – поширення звукових коливань. Повість О. Біляєва „Зірка КЕЦ” , яку практично з них не читав ніхто дає можливість розповісти що КЕЦ – це науково-космічна станція, яка носить назву великої людини, а саме Костянтина Едуардовича Ціолковського – винахідника першої порохової ракети. Дія ІІІ закону Ньютона показана в чистому вигляді: „ Я відкинув костюм, кажучи поземному „вниз”, а сам, відштовхнувшись від нього, підскочив угору. Вийшло: чи то я зняв костюм, чи то він мене підкинув”. Або знахідка на Місяці рослинних мохів. Хіба це можливо без атмосфери? За всіма невідповідностями законів природи в повісті описані планети, супутники, передбачені корисні копали, рідкі метали, драг оцінні каміння, небезпека ультрафіолетових променів, можливість мутацій та багато іншого.

Повість англійського письменника Г.Уельса „ Людина невидимка” – ствердження , що людина прозоріша за скло не відповідає дійсності взагалі. Письменник не був фізиком, особливо в питаннях оптики, тому що якби і була можливість створити таку людину, то вона б була сліпою. Автор не врахував закони відбивання і заломлення світла.

Якщо пригадати „Барона Мюнхгаузена” стає питання: чи міг він себе витягти з болота за волосся? Можна чи ні здійснити політ на Місяць на снаряді, який запустили з гармати? Які при цьому будуть навантаження? Допустиме подібне чи ні?

Таким чином, вміле й своєчасне використання художньої літератури на уроках пробуджує інтерес до матеріалу, що вивчається, допомагає їм усвідомити і краще запам’ятати пройдене, дає можливість для естетичного виховання. На уроці учень повинен бути максимально  налаштований на ефективний процес пізнання, мати в цьому особисту зацікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчання, без мотивації навчальної діяльності  пізнання не може принести позитивний результат. За багаторічну працю в системі профтехосвіти стало зрозуміло, що нікому не можна дати освіту на засадах якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності викладачів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Значна проблема інтеграції знань учнів пов’язана також зі створенням нових технологій та матеріалів із заданими властивостями, з поширенням високопродуктивних методів обробки матеріалів із заданими властивостями, таких як електронно-променевий, плазмовий та інші, які мають опанувати сучасні фахівці. Однією з яких є інтерес до запропонованого матеріалу. Інтерес – це мотив, що сприяє орієнтуванню, в будь якій області, ознайомленню з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсності. Роль інтересів у процесах діяльності велика. Інтерес до предмету, повинен збагачувати уявлення, викликати виникнення нових інтересів, і, саме це буде відповідати більш високому рівню пізнавальної діяльності. Сильним стимулом пізнання є здивування. Дивуючись людина як би прагне зазирнути вперед. Вона знаходиться в стані очікування чогось нового. Але пізнавальний інтерес до навчального матеріалу не може підтримуватися весь час тільки яскравими фактами, а його привабливість неможливо зводити до уяви, що дивує і вражає. Особистість учня, його навчальна діяльність, мотиви вчення невипадково залучають у останні час усе більшу увагу викладача. Але не менш важливим, ніж традиційні питання «чому вчити ?» і «як вчити ?», постало питання, як формувати людину, яка відповідала б потребам сучасного суспільства, найшла себе в житті, творчий роботі і пам’ятала те чому її навчили? Пізнавальний інтерес – то окрема виборча спрямованість особистості на процес пізнання ; її вибіркового характеру виражений у тому чи іншого напрямку предметної області знань. Пізнавальний інтерес є одне з найбільш значних мотивів вчення, оскільки раніше всього усвідомлюється учням. І дуже складно добитися того, що твій предмет назвуть найцікавішим.  Поза сумнівом, що навчання з заохоченням, а не під тиском  значно більше ефективніше, ніж навчання за обов'язком. Інтерес тісно пов'язані з активізацією навчання, розвитком самостійності учнів, він спрямовано формування потреби до самоосвіти, поглибленню до творчого застосуванню знань. Пізнавальний інтерес, який допомагає учням успішно вчитися освоювати свою професію, але, і, впливає розвиток особистості. Саме інтерес позитивно впливає в розвитку сприйняття. Таким є – увага,  пам'ять, мислення, волі, інтелектуальної активності. На початковому етапі розвитку інтересу до вченню найлегше викликати інтерес, допитливість, використовуючи відомі їм ситуації, різні види наочності, цікавість, спираючись на життєве спостереження учнів. Але вони залучаючи увагу учнів до навчального матеріалу, можуть викликати в нього справжнього інтересу. Практика свідчить, що не можна домогтися глибоких і міцних знань одразу. Учні, найчастіше, особливо у початковому етапі, не виявляють інтересу до предмета. На уроках вони пасивні, не прагнуть відповідати стосовно питань викладача, не звертаються з питаннями, які їх можуть зацікавити. Учні, найчастіше, особливо у початковому етапі, не виявляють інтересу до вченню  Як пояснити  відсутність інтересу до знань? Аналіз показав, що: по-перше, недостатнім запасом знань і невисоким рівнем формування навчальних знань. Труднощами спілкування з товаришами, з викладачем. По-друге, одноманітністю уроків, безліччю завдань репродуктивного характеру. Слабким урахуванням індивідуальних особливостей учнів, неправильно обраним стилем відносин викладачів з учнями. Отже. У процесі навчання треба вміти налаштувати учнів для сприйняття матеріалу. Забезпечити виникнення позитивних емоцій стосовно навчальної діяльності, її змісту, формам і методам здійснення. Необхідно також відзначити, що з формування пізнавальних інтересів важливо створити під час уроків сприятливу емоційну атмосферу, доброзичливу обстановку. У процесі навчання потрібно лише сформувати інтересі, а й утримати, його.

Діяльність учнів на уроці фізики може бути різною.

Різними є і види діяльності учнів на уроках фізики: предметно-практична, наочна, індивідуальна, колективна.

Одночасно проходити на одному із трьох рівнів пізнавальної діяльності : репродуктивному, частково-пошуковому і дослідницькому.

-  Використання пізнавальних ігор та ігрових ситуацій.

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або всіма учнями групи. Сюжетно-рольові ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати учням, як правильно застосовувати знання. В моєму закладі самі популярні гри – це інтелектуальні змагання, де участь беруть не тільки конкретна група, але й запрошені гості, та інші учні других груп. У процесі проведення сюжетно-рольових ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального процесу. Навіть пасивні на уроках діти виявляють бажання виступити в будь-якій ролі. Такі ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, виробляють у них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи. Для прикладу публікація на сайті закладу:

В ДПТНЗ «Західно - Дніпровський центр професійно – технічної освіти» відбулася інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?» Гра проводилась між двома командами першого та другого курсів і проходила під гаслом «Ерудити всіх груп, об’єднуйтесь!» Під гімн гри «Що? Де? Коли?» гравці входять до яскраво оформленого кабінету і займають свої місця. Для них важливо вміти швидко, оригінально  думати. Може здатися, що для успішної гри обов’язково знати  величезну кількість фактів, дат і подій. Насправді ж питання не вимагали від гравців особливих спеціальних знань. Головне – це вміння спілкуватися в команді, вміння приймати рішення, робити вибір, брати на себе відповідальність. Організатори гри викладачі природничо – математичних дисциплін Анциферова Ольга Петрівна, Твереза Тетяна Миколаївна, Чернюх Наталя Григорівна підготували для гравців різноманітні види питань: бліц; питання з чорним ящиком; мультимедійні питання; експериментальні питання з дослідами та предметами… Учні мали чудову можливість показати свої знання, реалізувати власні інтелектуальні здібності, висловити своє бачення. Глядачі теж мали можливість відповідати на запитання та принести бали для команд. Всі етапи гри були захоплюючими, та викликали не аби який інтерес. Було весело, цікаво, креативно. Ніхто не залишився байдужим.

(Додаток 4)

3.      Суть інтегрованого навчання

Сутність полягає в тому, що це така будова навчального курсу, в якому: окремі розділи

тісно поєднані; можливості такого поєднання використовують максимально.

Необхідно пам’ятати, що інтеграція – це не поєднання, а взаємопроникнення двох або більше предметів. Це не просто поєднання частин, а об’єднання їх у єдине ціле на основі спільного підходу. Інтегрований урок це органічне поєднання в уроці відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, що сприяє інформаційному збагаченню сприйняття, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що також дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Вже сьогодні є очевидним, що інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності викладачів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу, вона стає для всіх її учасників – викладачів, і учнів, і батьків, і адміністрації - школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети. Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним з головних дидактичних принципів. Формами інтегрованого навчання, що застосовуються на уроках є:

3.1. Наукова конференція

Учнівська конференція - це важлива форма навчання, яка сприяє формуванню знань, умінь і навичок учнів, їх закріпленню та вдосконаленню, поглибленню й систематизації; це комплексна форма узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів під керівництвом викладача або декількох викладачів, що здійснюється завдяки спільним зусиллям. Метою конференції є поглиблення, зміцнення та розширення діапазону знань учнів; формування позитивного ставлення до самостійного набуття ними знань; розвиток і саморозвиток творчих здібностей учнів, їх активності; створення передумов самовиховання, самовдосконалення, самовизначення учнів. Практика роботи загальноосвітніх навчальних закладів підтверджує, що доцільно проводити конференції з таких тем, які б дозволили використовувати знання учнів з кількох навчальних предметів. При цьому якість конференції підвищується завдяки об'єднанню зусиль викладачів - предметників у її підготовці та проведенні.(Додаток 1)

             3.2. Круглий стіл

Технології навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення спірного питання.

Усі твердження учнів мають супроводжуватись аргументацією, обґрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок: «Які факти свідчать на користь твоєї думки?» «Як ти міркував, щоб дійти такого висновку?» Ця технологія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Мова йде про інформаційну компетентність, а саме вміння знаходити, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Формування інформаційної компетентності, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач. До них відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері. Сформований інформаційно-компетентний учень ефективно здійснює пошук потрібної інформації, використовує комп’ютер та інші технології. При цьому він знаходить найбільш прийнятні методи доступу до інформації; будує й застосовує ефективні дослідницькі стратегії (складає план, визначає ключові слова, синоніми, терміни для інформаційної потреби, добирає словник спеціальної лексики); використовує різні пошукові системи, класифікацію, індекси в бібліотеці чи на сайті; оцінює відповідність знайденої інформації поставленій меті й визначає, чи потрібна альтернативна інформація, інші методи пошуку; виділяє, записує, обробляє інформацію та її джерела. Формування інформаційної компетентності учнів включає цілісне світобачення і науковий світогляд, які засновані на розумінні єдності основних інформаційних законів в природі і суспільстві, можливості їх формального, математичного опису; уявлення про інформаційні об’єкти і їх перетворення в людській практиці, зокрема за допомогою засобів інформаційних технологій, технічних і програмних засобів, що реалізовують ці технології; сукупність загальноосвітніх і професійних знань і умінь, соціальних і етичних норм поведінки людей в інформаційному середовищі XXI століття. Для прикладу можна запропонувати конструктор уроку в якому присутній весь хід проведення круглого столу з обов’язковим правилом проведення і складанням протоколу.

Конструктор уроку

Тема уроку	Актуалізація	Тип уроку	Вид уроку	Інтерактивний прийом	Форми організації	Рефлексія
1	2	3	4	5	6	7
Оголошена викладачем	Демонстрація фільму "Атомна і ядерна фізика"	Узагальнення і систематизація знань	Круглий стіл	Евристична бесіда
Обмін інформацією				Захист учнівських проектів	Робота в малих групах
Протокол засідання					групова
"Здивуй"	Пам'ятка			Реклама
				Мікрофон		Анкета самоаналізу

Евристична бесіда – підняті питання глобальної проблеми техногенного радіаційного забруднення, подальшого існування людства, безпечність здоров'я, впевненість за майбутнє.

Дискусія: проведені дослідження та колективне обговорення будови атому, спірні висновки вчених, відкриття радіоактивності, радіоактивні перетворення, природа атому, інтенсивна передача величезної енергії, захист необхідний для існування людства.

Захист учнівських проектів: Презентація "Атомна і ядерна фізика", публікації "Біля джерела уранової епопеї", "Жовті Води – центр видобутку та переробки уранової руди".

Мікрофон: заповнена анкета самоаналізу, рефлексія.

Реклама: допомога організму вивести шкідливі токсичні речовина, які попадають до нашого організму разом з їжею.

Протокол засідання "Круглого столу"

З питань " Атомна і ядерна фізика" 

від                                                                                             

Присутні:

Група 7КК 17

Запрошені:

Твереза Т.М                               Голова методичної комісії природничо-математичних дисциплін.

Викладачі ЗДЦПТО

Порядок денний

1. Узагальнення знань в області атомної і ядерної фізики.

      2. Глобальність проблеми вивчення теми "Атомна і ядерна фізика"

     Заслухали: Викладача фізики Анциферову О.П.

Постановили:

1.1.            Проблеми, пов’язані з будовою атому, з екологією, з забрудненням навколишнього середовища, відношення до поставлених проблем необхідно розглядати в ширшому аспекті.

1.2.            Уроки проводити із застосуванням комп’ютерних технологій, сучасних матеріалів, публікацій в СМІ, наукової літератури.

Заслухали:

М. Жилу: ученицю групи 7КК17 " Будова атому";

М.Галамагу: ученицю групи 7КК17 " вивчення атомних ядер іх природу, властивості і взаємні перетворення елементарних частинок."

 О.Сохач: ученицю групи 7КК17 "Явище радіоактивності"

Ю.Сохач: ученицю групи 7КК17 "Існування радіоактивних ізотопів"

 О.Нікітіна: учня групи 7КК17 "Ядерні сили".

С. Шворак: учениця групи 7КК17 " Мірний атом"

А. Гірник: Учениця групи 7КК17 " Наслідки мирного атому"

Голосували: «за» - одноголосно.

Постановили:

 2.1    Обговорити та розробити проект круглого столу у електронній розсилці.

2.2    Розмістити анонси круглого столу на сайті ЗДЦПТО.

    Голосували: «за» - одноголосно.

    Голова методичної комісії:        Твереза Т.М.

    Секретар заходу:                          Жук В.

(Додаток 2)

3.3.            Інтегровані уроки

Інтегрований урок - це урок, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Готуючись проводити інтегрований урок, перш за все я використовую принцип, що предметом вивчення на такому уроці є інформація про сукупність об’єктів які містяться в різних навчальних дисциплінах. Широко використовую міжпредметні зв’язки, а також методи, прийоми і засоби які сприяють організації та реалізації поставлених цілей. Відомо, що будь-яка діяльність реалізується на практиці, аналізується, вдосконалюється. Саме в цьому розвиток  творчої особистості пов'язаний з технологією проектування. Особливість інтегрованих уроків також і в тому, що учні на таких уроках не гублять з поля зору вихідну проблему, а розширюють і поглиблюють коло пов’язаних з нею знань. Особливий напрямок становлять інтегровані уроки, побудовані на основі змісту інтегрованих курсів, відповідно до інтегрованих програм. Для прикладу: 22 листопада 2017 року Ольгою Петрівною Анциферовою, викладачем фізики, Тетяною Миколаївною Тверезою, викладачем біології, Андрієм Михайловичем Скаліним, викладачем фізичного виховання, був проведений інтегрований урок на тему: «Як фізики і біологи люблять фізкультуру». Урок відбувся на базі групи №7КК-17, а його девізом став афоризм «Хочеш бути сильним – бігай, хочеш бути красивим – бігай, хочеш бути розумним - бігай». Урок проходив у формі змагання. Були сформовані дві команди: «Фортуна» – фізики, «Резус-фактор» – біологи. Проведені конкурси:« Механічна робота при підтягуванні», спортивно - теоретичний конкурс «Вітамін», «Визначення висоти спортивної зали», спортивний тест показали зв'язок між фізичним вихованням, фізикою та біологією. Урок був проведений на належному навчально-методичному рівні, а учні та гості дізнались багато цікавих фактів. У підсумку уроку викладачі використали рефлексію емоційного стану. Та найголовніше, що цей урок пройшов не дарма й учні зрозуміли, що більше часу треба приділяти фізичним вправам, спорту. Всі залишились задоволені таким уроком. Біда, хвороба суспільства 21 століття - гіподинамія. Життя сучасної людини, звичайно, стало більш комфортним, ніж раніше, його полегшив науково-технічний прогрес. Нам не треба напружувати тіло, щоб щось зробити: транспорт нас довезе, побутова техніка, зробить все за нас. Таким чином, наше тіло втрачає свою легкість і гнучкість. Отже, щоб мати міцне здоров’я і красиву фігуру, потрібно лише трохи завзятості, волі і бажання змінити своє життя. Умови для всього цього є у кожного з нас, треба лише скористатися.

(Додаток 3)

3.4.            Міжпредметні зв’язки

Міжпредметні зв`язки - це взаємозв`язки між окремими дисциплінами. В ході навчального процесу вони повинні встановлюватися викладачем і учням виявлення таких зв`язків забезпечує більш глибоке засвоєння знань, сприяє більш ефективному їх застосуванню на практиці. Я як викладач, акцентую особливу увагу на цю проблему при вивченні теми уроку. Виявлення міжпредметних зв`язків - це важливий фактор побудови змістовної і якісної системи освіти, а їх усвідомлення учнем дозволяє йому більш глибше пізнати об`єкт і завдання конкретної науки. Міжпредметні зв’язки виконують при вивченні фізики ряд функцій. 

Методологічна функція полягає в тому, що тільки на їх основі можливе формування в учнів сучасних уявлень про природу, її цілісність і розвиток закони, явища, спостереження оскільки між предметні зв’язки сприяють відображенню в навчанні методології сучасного природознавства і суспільствознавства.

Освітня функція міжпредметних зв’язків полягає в тому, що з їх допомогою формуються  такі якості знань учнів, як системність, глибина, усвідомленість, гнучкість. Міжпредметні зв’язки виступають як засіб розвитку фізичних понять, сприяють засвоєнню зв’язків між ними і загальними природничими і суспільно – гуманітарними поняттями.

Розвиваюча функція міжпредметних зв’язків визначається їх роллю в розвитку системного і творчого мислення учнів, у формуванні їх пізнавальної активності, самостійності і інтересу до пізнання природи і суспільства. Міжпредметні зв’язки допомагають перебороти предметну інертність мислення і розширюють кругозір учнів.

Виховна функція між предметних зв’язків виражена в їх сприянні всім напрямкам виховання учнів в вивченні предмету. Викладач фізики, спираючись на зв’язки з іншими предметами реалізує комплексний підхід до виховання

Конструктивна функція міжпредметних зв’язків полягає в тому, що з їх допомогою вдосконалюється зміст навчального матеріалу, методи і форми навчання. Реалізація міжпредметних зв’язків вимагає спільного планування вчителями предметів природничого і суспільного циклу комплексних форм навчальної і позакласної роботи.

Прикладом є урок  «Суд над електричним опором»  Основною метою якого було ознайомити учнів з правилами ведення судових засідань; розширити знання учнів, що до електричних величин і законів в’язаних з ними, узагальнити знання законів, видів з’єднань та роботи електричних схем, сприяти професійній орієнтації учнів не тільки на власну професію,  а і  на  знання правових законів. Для прикладу:

Сценарій заходу

Секретар: „Встати! Суд іде!”

Головний суддя: ”Будь ласка сідайте! Сьогодні ми розглянемо справу по звинуваченню

Електричного Опору. Дозвольте пояснити вам хід судового засідання. Оскільки у нас розглядається технічна справа, то позивачем даного засідання враховуємо фізичний гурток „Спектр” відповідно їхній заяві”.

   По ходу проведення засідання – всі, хто підготував звинувачення, відповіді, можете використовувати свої нотатки, а також підготовлені досліди. По ходу виступу дозволяється використовувати свої пристрої, прилади, схеми, і демонструвати їх.

   Розглянемо позивну заяву. Електричний Опір звинувачується в тому, що користь вищеназваного звинуваченого незначна, а в деяких випадках його наявність може навіть зашкодити. Це аргументується тим, що вплив великого опору веде до слабкого електричного струму, який не зможе розжарити нитки ламп накалювання, чи спіраль прасок, а також зумовлює незручне з’єднання приладів, яке при зменшенні вищезазначеного Опору може привести до виникнення короткого замикання, плавлення дротів внаслідок збільшення електричного струму і навіть можливості загрози людському життю. Таким чином виникла необхідність сьогодні детально розглянути заяву позивача і уважно заслухавши свідків, ухвалити справедливий вирок. Позив усім зрозумілий? Ввести підсудного! (вводять підсудного)

   З’ясуємо особу підсудного: „Підсудний, Ваше прізвище, ім’я та по батькові?”

Підсудний: ”Електричний Опір, Ваша честь.”

Головний суддя: ”Хто Ваші батьки?”

Підсудний: „Андре Марі Ампер, Георг Симсон Ом.”

Головний суддя: „Поясніть основні риси Вашої біографії.”

Підсудний: „Чи можу я скористатися комп’ютером?”

Головний суддя: „Будь ласка.”

   Підсудний демонструє слайд під назвою „Опір – одна з електричних характеристик провідника” та „Внутрішня будова провідника”.

Підсудний: „Ваша честь! Я є однією з основних електричних характеристик провідника і являю собою засіб регулювання електричного струму в провіднику при заданій напрузі.

   Як відомо присутнім, провідник складається з фіксованої решітки і вільних заряджених частинок. Чим їх більше, тим їм тісніше, тим частіше вони стикаються між собою. Ці стикання чинять перешкоду зарядженим частинкам ціле направлено рухатися по провіднику, створюючи опір. Чим більше в провіднику вільних частинок, тим більше його опір.”

Головний суддя: „Чи є питання у звинувачення?”

Головний звинувачувач: ”Ні.”

Головний суддя: „У захисту?”

Головний захисник: „У мене є питання до суду. Чи буде братися до уваги той факт, що батьки Опору були видатними людьми?”

Головний суддя: „Так, суд врахує всі факти.”

Головний захисник: „У мене все.”

Головний суддя: „Чи є питання у засідателів?”

Засідатель 1: „Підсудний, від яких параметрів провідника Ви залежите?”

Підсудний: „Від геометричних розмірів провідника – довжини та площі перерізу, від складу і будови кристалічної решітки провідника, а також від температури.”

Засідатель 2: „Яка галузь застосування Ваших можливостей?”

Підсудний: „Технічні засоби, які знаходяться на службі людству.”

Головний суддя: „Мені відомо, що до суду надійшов ряд телеграм по суті справи. Прошу вченого секретаря зачитати їх.”

Вчений секретар:

„Телеграма перша” – „Я, Андре Марі Ампер, французький фізик, заявляю, що даний суд вважаю неправомірним! Аргументи: відсутність Опору зробить неможливим створення електричних та вимірювальних приладів, побутової та промислової техніки, пізнання нового в науці!

                                                                                                                                Ампер”

„Телеграма друга” – „Я, Георг Сімсон Ом, відкрив закон постійного струму, який пов’язує між собою силу струму, напругу та опір. Плекаю надію, що судом буде прийняте справедливе рішення що до ролі Електричного Опору в електро та радіотехніці. Кожен, хто намагається зрозуміти таємниці природи та науки, заслуговує на повагу. Хай наука надасть людству нових знань і умінь.

                                                                                                                                   Ом”

„Телеграма третя” – „Я, Майк Фарадей, англійський фізик, відкривший явище електромагнітної індукції, запевняю – в цьому питанні потрібно вести дискусію і суперечку! В суперечці народжується істина! Якщо Високий суд її відшукає, то закони електротехніки відкриють двері у чудовий світ сучасних технологій. Успіхів!

                                                                                                               З повагою – Фарадей”

Головний суддя: „Дякую! Тепер заслухаємо свідків.”

Перший свідок захисту: „Я хочу довести до відома шановного Суду свою точку зору - засуджувати, а тим паче знищувати Опір немає жодних підстав! Аргументую користь Опору: щоб гірлянда на Новорічній ялинці горіла красиво і пожежебезпечно, лампи розжарювання вмикають послідовно. Загальний опір збільшується, а струм зменшується, виходить красиво і безпечно.” (демонструє послідовне з’єднання)

Головний суддя: „Чи є питання до першого свідка?”

Головний звинувачувач: „Перший свідок захисту! Так, безпечність доведена, але що Ви будете робити, коли гірлянда матиме сто, двісті лампочок? В разі виходу із ладу лише однієї лампочки електричне коло буде розірване, гірлянда потухне. Яким чином її лагодити, перевіряти кожну лампочку?! Чи допоможе Вам у вирішенні цієї проблеми Електричний Опір?”

Головний суддя: ”Перший свідок захисту, Ви зрозуміли запитання?”

Перший свідок захисту: „Так, Ваша честь. Але я знову наполягаю на своєму прикладі – на тому, що існування великого Опору корисне, а налагодження електричного кола не має відношення до питання, що розглядає зараз шановний Суд.”

Головний звинувачувач: „Ваша честь! Дозвольте запросити першого свідка звинувачення."

Перший свідок звинувачення: "Всім відомі з'єднання електричних схем. Також відомі межі опорів приладів. Яким чином передбачити включення приладів для того, щоб електричний струм залишався в прийнятих межах? (демонструє паралельне з'єднання) Як бачите, струм збільшився, а опір зменшився, що не доводить його користь."

Головний суддя: "У Вас все? Я вважаю, що наведені свідками приклади висвітлюють питання про те, коли слід збільшувати Опір, а коли зменшувати. Це, звичайно, має відношення до справи, але не вирішує головного питання. Я вимагаю від Електричного Опору привести речові докази своєї користі суспільству."

Підсудний: "Моє право на існування доведене і незаперечне. Що до речових доказів, то наведу декілька прикладів: потенціометри, реостати, важільні реостати.

   Реостати та потенціометри мають велике значення в народному господарстві. Вони допомагають регулювати струм в електричному колі, розподіляють напругу. Без них не працюватимуть не тільки радіоприймачі та телевізори, а і все електрообладнання планети. (демонструє електричну схему, коротко пояснюючи принцип роботи).

Головний суддя: "Сідайте, підсудний. Я запитую другого свідка захисту – що Ви можете додати до доказів підсудного?"

Другий свідок захисту: "Ваша честь! Дозволю собі навести приклади.

   Всі ми бачили, як у театрах та кінотеатрах повільно гасне світло перед виставою чи кінострічкою. Це дає змогу адаптуватись зору до напівтемряви, а головне – створює атмосферу урочистості в театрі. Все це дійство можливе тільки при допомозі повзункових реостатів.

   Другий приклад – без важільного реостата неможливо уявити трамвай. Там він використовується в гальмівних пристроях та для регулювання швидкості руху."

Головний суддя: "Чи є запитання у звинувачення?"

Головний звинувачувач: "До свідка запитань не маю, але хочу наголосити, що реостати в приведених прикладах можна замінити на фотоелементи. Оскільки струм, який виробляють фотоелементи, прямо пропорційний величині падаючого на них світлового потоку, його можна регулювати, змінюючи ступінь освітлення фотоелемента. (демонструє електромагнітне реле). На підставі цього я роблю висновок: " Опір – зайва величина!"

Головний суддя: "Що на це відповість захист?"

Головний захисник: "Ваша честь! Використання фотоелементів – річ цікава, всім відома галузь їх застосування, але людству потрібні не тільки системи регулювання відтворення звуку чи зображення, тим паче системи сигналізації. Найпоширеніші прилади в промисловості та побуті не мають в своїм складі фотоелементів, аргументи – ціна, надійність. І до речі – більшість фотоелементів це фото резистори, тобто фотоопори!

   Висновок: фотоелементи ніколи не зможуть працювати без Опору.   Дозвольте надати слово третьому свідку захисту?"

Головний суддя: "Дозволяю."

Третій свідок захисту: "Я хочу навести приклад з іншої галузі техніки. По перше - вимірювальні прибори, на якість роботи яких впливають коливання температури. Всім відомо, що при зростанні температури провідника зростає його Опір, результат – непрогнозоване зменшення величини струму. Щоб запобігти цьому, використовують металеві сплави з великим питомим Опором. Ці сплави мають набагато меншу залежність від температури, ніж провідники з міді та алюмінію. Ці сплави широко використовують в омічних термометрах для вимірювання наднизьких та надвисоких температур, де рідинні термометри безпорадні.

   По  друге – жоден амперметр, чи вольтметр, при розширенні діапазону вимірювань не обійдеться без шунта на основі Опору. У мене все, Ваша честь."

Головний суддя: "У звинувачення ще є аргументи?"

Головний звинувачувач: "Так, Ваша честь. Прошу заслухати другого свідка звинувачення."

Головний суддя: "Дозволяю."

Другий свідок звинувачення: "Я дозволю собі нагадати всім присутнім про надпровідність. Як всім присутнім відомо, це явище було відкрите ще в 1911 році вченим Камерлінгом-Онессом. Охолодивши ртуть рідким гелієм, він констатував, що її Опір став нульовим. Продовживши експеримент він побачив, що коли в провіднику при наднизькій температурі створити струм, а потім замкнути коло – струм не зникає, а протікає як завгодно довго без зміни своєї величини. Все це завдяки "замороженій" кристалічній решітці структури металу. Нема перешкод протіканню струму – нема витрат енергії. Приклади використання цього явища також всім відомі: надпотужні електромагніти з надпровідними обмотками, прискорювачі елементарних частинок на їх основі, не кажучи вже про магнітогідродинамічні генератори!" (демонструє кіноплівку "Надпровідники")

Головний захисник: "Ваша Честь! Всі присутні! Я впевнений, що тема надпровідності тут недоречна!"

Головний суддя: "Аргументуйте!"

Головний захисник: "Ваша честь! Подальші досліди показали, що надпровідність не може створити надсильне магнітне поле, оскільки надсильне магнітне поле певної сили знищує саму надпровідність. Для кожного провідника в надпровідному стані існує свій критичний струм, перевищення якого веде до знищення ефекту надпровідності. Врешті, створення МГД-генераторів діло майбутнього, а при "біля кімнатних" температурах сьогодення надпровідність явище нереальне. Побажаємо наснаги вченим-фізикам на цій тернистій стежині."

Головний суддя: "Шановні присутні! На цьому засіданні були надані вагомі аргументи як зі сторони звинувачення, так і захисниками. На мій погляд ці аргументи рівно вагомі. Тому, порушуючи судовий катехізис, прошу допомоги у слухачів при вирішенні цього питання. Чи має хтось із слухачів свої пропозиції, вирішення?"

Перший слухач: "Ми почули багато цікавого відносно науки і техніки. А як бути з людиною? Природа надала їй величину Електричного Опору, залежно від організму і вологості шкіри, від 4 Ом до 4кОм. Чи можна його змінити?"

Другий слухач: "Як електрозварювальник, я впевнений в дуже великій ролі Опору в моїй роботі. Завдяки йому я вибираю марку електроду – щоб при малому Опорі зварюваний метал не горів, а при великому я не саджав "їжачків" на зварювану деталь."

Третій слухач: "Я працюю водієм. Присутнім відомо, що автомобільні акумулятори мають ємність до 250 Ампер/годин. Тобто, якщо зникне Електричний Опір з електрообладнання мого автомобіля, сила струму стане такою великою, що в авто виникне пожежа внаслідок нагрівання проводів і загоряння їх ізоляції."

 Головний суддя: "Дякую шановним слухачам! Я впевнився, що в процесі розгляду справи, сперечань і точок зору слухачів народилась істина що до ролі Електричного Опору в житті людства."

   Оголошується вирок Суду: "Розглянувши аргументи сторони звинувачення та захисників, взявши до уваги виступи слухачів, суд вважає, що значна більшість звинувачень на адресу Електричного Опору перебільшена. Електричний Опір має право на існування.  

   Враховуючи приблизний позитивно-негативний баланс в діях Електричного Опору суд наполягає на:

1.Розширенні використання позитивних дій Електричного Опору.

2.Вивченні і глибокому осмисленні законів фізики.

3.Проникненні в таємниці природи і адаптування їх до потреб людства.

   Рішення суду безперечне і оскарженню не підлягає!

   Дякую всім за увагу! Засідання Суду вважаю закритим."

3.5.            Семінарські заняття 

Такі заняття обумовлюють обговорення класним колективом підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень, головних питань з основного розділу (чи кількох розділів).

Семінари сприяють формуванню вміння самостійно засвоювати знання, аналізувати, синтезувати, абстрагувати, конкретизувати, узагальнювати, розвивають увагу, мислення, інтерес до навчального предмета. Проводять їх здебільшого у старших класах. У них беруть участь всі учні класу. Семінари складаються з двох взаємопов’язаних ланок — самостійного вивчення учнями матеріалу та обговорення результатів їх самостійної пізнавальної роботи. заздалегідь визначає тему, мету і завдання семінару, формулює основні та додаткові питання, розподіляє завдання між учнями з урахуванням їх індивідуальних можливостей, добирає літературу, проводить групові й індивідуальні консультації, перевіряє конспекти. Результати самостійної роботи учні подають у вигляді плану чи тез виступу, конспекту основних джерел, доповіді чи реферату. Обговорення відбувається у формі розгорнутої бесіди (переважно евристичної), повідомлення, коментованого читання першоджерел чи доповідей. Також існують ряд спеціальних методичних прийомів, вкладених у підвищення стимулюючого впливу змісту навчання які необхідні для поставленої задачі:

- Професійної спрямованості змісту (розвиток науки і техніки, розвиток практичної, наукової, соціальної значимості навчального матеріалу);

- розширення  й поглиблення раніше засвоєних учнями знань, пояснення новизни досліджуваного матеріалу, здійснення внутрішньо предметних зв’язків;

- реалізація між предметних зв’язків;

- використання відомостей науково-технічної літератури, новітніх публікацій;

- використання будь-якого цікавого матеріалу в мережі Інтернет, на каналах ТВ, особливо технічних

 Прикладом є урок «Властивості електромагнітних хвиль»

Мета уроку:

навчальна: поглибити знання учнів про властивості електромагнітних хвиль та їх застосування  в сучасних приладах  телебачення, радіо, зв’язку; принципів роботи сучасних засобів: їх використання,   актуальність застосування;

розвиваюча: активізувати пошуково – пізнавальну діяльності учнів в роботі з науковою літературою;

сформувати навички самонавчальної діяльності: уміння створювати

 презентації, публікації, застосовувати комп’ютерні програми;

формувати творчу активність

виховна:

                     сформувати у учнів:

-          уміння працювати в групах

-          публічно виступати по темі;

-          вести діалог;

-          дискутувати;

-          інтерес до предмету, соціокультурних компетенцій

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок

Форма уроку: семінар з використанням презентацій проектних робіт, публікацій,   комп’ютерних програм (Додаток)

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, екран

Хід уроку

Учні отримали завдання згідно з планом проведення семінару із наступних питань:

за програмою Microsoft Office Power Point підготовити :

презентація «Електромагнітні хвилі і радіо»

презентація «Телебачення – мій світ»

презентація « Історія розвитку зв’язку»

за програмою Microsoft Office Publisher

Хід уроку

1.      Організація групи

До початку уроку формуються групи, які є основними доповідачами семінару.

2.      Мотивація проведення уроку:

Вивчення теми «Властивості електромагнітних хвиль» дає можливість учням самореалізуватися у спільній праці, творчому пошуку, побачити підсумок своєї праці показати використання унікальних джерел інформації, показати своє відношення до сучасних приладів, мати свою точку зору, уміти вести діалог.

  3.  Актуалізація опорних знань вправа « мозковий штурм» (прикладається)

4.      Презентації учнівських проектів.

a.       Учні демонструють презентацію «Історія розвитку зв’язку»

Обговорюють тему (прикладається)

б.  Учні демонструють презентацію « Телебачення – мій світ»

Обговорюють тему (прикладається)

г. Учні демонструють презентацію « Електромагнітні хвилі і радіо»

Обговорюють тему (прикладається)

д. Учні демонструють публікацію «Супергетеродинний приймач»

5.      Підсумок уроку – рефлексія

6.      Домашнє завдання

              Додатки:

1. Питання до «мозкового штурму»

1.      Що таке електромагнітна хвиля?

2.      Як утворюється електромагнітна хвиля?

3.      Основна умова випромінювання електромагнітної хвилі?

4.      Наведіть приклади коливального контуру, намалюйте схему, назвіть основні складові електромагнітного контуру.

5.      З чим асоціюється слово «зв'язок»?

6.      Чи важливе в вашому житті телебачення?

7.      Чи є необхідність використовувати радіо, чому

8.      Що ви очкуєте від уроку?

2. Вступне слово вчителя:

- Шановні діти, гості, колеги, тема нашого семінару присвячена поглибленню знань того, без чого  ми не уявляємо наше існування.

В повсякденне життя увійшли нові поняття – комп’ютер, смартфон, Інтернет, планшет, та й мобільний зв'язок -  уже давнина. Звісно, технічний прогрес не стоїть на місці. Все цікавіше стає людині дізнатися і про далекі світи і існування інших форм життя, будова Всесвіту та інше. Практика підказує, що не можна відкрите нове, не знаючи його основу, який ланцюжок веде до відкриття.

Сьогодні ми будемо брати участь в обговоренні проблем, які нам відкриють не тільки новітні технології в галузі зв’язку, радіо, телебачення, а і історію розвитку, учених які передбачили можливість створення приладів, що є сьогодні в кожній оселі.

 Наш урок – семінар, який проводиться в рамках проекту «Розвиток    сучасних технологій». Учасники семінару отримають нові знання в галузі властивостей електромагнітних хвиль, розвитку радіо технічних приладів, методів зв’язку. Учасники семінару відбираються на конкурсній основі згідно заявки на участь.

Першою доповіддю заявлена тема: « Розвиток засоби зв’язку».

3. До презентації «Розвиток засобів зв’язку»

Необхідність людини в спілкуванні ще в давні часи викликали появу сигнальних засобів зв’язку, джерелами яких був звук і світло. Цього було не досить в період розвитку наукових досліджень. Досліди учених

 Таких як Максвелл, Герике, Ейлер, Морзе. Герц та інших привели до відкриття магнетизму, електрики, що передбачило нову еру в спілкуванні людей. Саме їх відкриття пов’язані з розвитком електронних засобів передачі та прийому інформації. На протязі багатьох років створюються прилади, які дозволяють людині отримати інформацію на відстані. Прикладом  можуть бути прилади: електромагнітний телеграф Самюеля Морзе (1837р.), телефонний апарат О.Белла, який є універсальним в сучасному житті. Передача інформації на великі відстані була вирішена російським винахідником О.С.Поповим на основі робіт Г.Герца. Електричний телеграф був створений російським ученим П.Л.Шилінгом. Це був оригінальний код, в якому кожна буква алфавіту відповідала певній комбінації символів, яка була у вигляді чорних і білих кружків. В сучасний час можливості обміну повідомленнями здійснюється по телефонній пошті. Треба замітити, що телеграфний зв'язок існує до цих пір. Ще телеграфні модеми, які вмонтовані в вузлах електричного зв’язку з персональним комп’ютером операторів.

Вчитель пропонує доповнити виступ і прокоментувати запропоновану презентацію.

Обговорення1

Презентація об’ємна, але нічого не сказано про телетайп. Це звичайна електромеханічна  друкарська машина, яка використовується для передачі між двома абонентами текстових повідомлень по простому електричному каналу. Найбільш сучасні телетайпи є повністю електронними пристроями і використовують дисплей замісто принтера. Такі телетайпи все більш використовують для людей з вадами слуху.

Якщо повернутися в недалеке минуле, то необхідно пригадати глобальну мережу під назвою «Telex network», яка на протязі більшої частини ХХ сторіччя використовувалася для бізнес – комунікацій. Саме за допомогою телетайпу до початку 70-х років вівся обмін повідомленнями, так звана «гаряча лінія», що пов’язувала президента ОША і керівництво СРСР. Телетайпи використовували як перші інтерактивні комп’ютерні термінали. У них не було відеодісплеєв; користувачі повинні були набирати команди після отримання спеціального шифру для вводу інформації. Так з’явилися текстові термінали і інтерфейс командної строки.

Обговорення 2

Мобільний зв'язок був запропонований в 1973 році інженером в відділі Motorola Мартіном Купером. Це був так званий безпровідний сотовий телефон. Основними складовими мобільної мережі – мобільні телефони та базові станції, які розташовані на дахах споруд. Підключений телефон прослуховує ефір, а знайшовши сигнал базової станції, посилає свій унікальний індетифікаційний код. Базова станція це комплекс радіо передавальній апаратури (рейнтранслятори, прийомо – передатчики), здійснюють зв'язок з кінцевим абонентом – мобільним телефоном.

Обговорення 3

Необхідно нагадати про супутниковий зв'язок, як один із видів космічного радіозв’язку, заснований на використанні штучних супутників Землі в якості ретлянстраторів. Супутниковий зв'язок здійснюється між земними станціями. Зона його видимості майже половина земної кулі. Крім того використання супутникового зв’язку продиктоване потребою передачі великого об’єму інформації.

В 1945 році англійський учений, винахідник Артур Кларк запропонував ідею створення системи супутників зв’язку на геостаціонарних орбітах, які б дозволили організувати глобальну систему зв’язку. Він не запатентував свій винахід, тому, що не вірив в можливість реалізації подібної системи, але при цьому вважав, що подібна ідея принесе користь людству. Зараз супутники розташовані на геостаціонарній орбіті на відстані 35786 км, мають потужні передатчики. Треба відмітити, що з операторами супутникового зв’язку конкурують оператори сотового і мобільного зв’язку. Супутниковий зв'язок знаходить застосування в місцях зі слабо розвинутою інфраструктурою (розподіл вхідного і вихідного сигналу і застосування додаткових технологій для їх сумісності). Супутниковий зв'язок, складний із своїми параметрами, характеристиками, але в світі комп’ютеризації, нас більше цікавить доступ в мережу і приймання супутникового телебачення.

обговорення 4

Ми в своїх доповідять все ближче підходимо до найсучаснішого виду зв’язку, яким є Інтернет. Інтернет – це цілий світ і карта необ’ємного простору. Сьогодні, кажучи про  Інтернет мають на увазі Всесвітню павутину World Wide Web, скорочено WWW. Тому всі помилково думають, що Всесвітня павутина – це є Інтернет. На самому ділі це тільки частина мережі, тому що вона сама приваблива тому, що має мультимедійні можливості. І тут про зв'язок можна розповідати дуже багато. Всім відомі соціальні мережі, де не охопити можливості спілкування при бажанні із цілим світом. Електронна пошта – інтерактивне графічне спілкування. ЧАТ – можливість бачити співрозмовника, мережеві ігри, віртуальні місця, ICQ, багато іншого.

Головне, реклама в Інтернет – це інструмент, використання якого, необхідна умова для успіху і популярності будь якого Інтернет – ресурсу, це ефективне створення підтримки іміджу компанії, або заходу торгової марки на ринку.

Другою доповіддю у нас заявлена тема: «Телебачення –шляхи розвитку».

Обговорення 5

Радіохвилі використовують для передачі не тільки звуку, а й зображення. Слово «телевізор» пролунало на міжнародному конгресі в Парижі 1900 року. Однак проблема передачі зображення на відстань хвилювала  людей ще раніше. Серед авторів проектів слід назвати імена португальського вченого де Пайва (1879 р.) і російського фізика П. І. Бахметьєва (1880 р.), які запропонували передавати телевізійне зображення не відразу  все, а по черзі, елемент за елементом у деякій послідовності. Сьогодні телебачення для людства відіграє велику роль, мається на увазі: пізнання нового, культури різних країн, новини в державі і світі, спортивний світ, розважальні програми та багато іншого.

4. До презентації «Телебачення – мій світ»

Властивості електромагнітних хвиль широко застосовуються в сучасній системі телебачення, тобто передаванні зображень на відстань за допомогою ультракоротких електромагнітних хвиль. Десятки тисяч телевізійних станцій у багатьох країнах світу регулярно ведуть передачі, які дивляться сотні мільйонів глядачів. Однак телебачення – це не лише телемовлення. Телебачення знаходить широке застосування в різних галузях народного господарства і в наукових дослідженням. Воно дає можливість одночасно спостерігати за основними етапами складних технологічних процесів, за різними ділянками залізничних вузлів і морських портів, дає змогу вчитися віртуозному мистецтву великих хірургів, проникати поглядом в безодні океанів і в глибини космосу.

Якщо пригадати історію винаходу телебачення, то історія називає багато імен учених, які займалися цією проблемою. Перші кроки в застосуванні електронних методів у телебаченні були зроблені в 1907 році, коли російський учений Б. Розінґ запатентував систему названу «катодною телескопією». 9 травня 1911 року він уперше демонстрував телевізійне зображення. Найперша електронна передавальна трубка, відома під назвою іконоскопа, була винайдена В. Зворикіним у 1931р.

В основі телевізійної передачі зображень лежать три фізичні процеси:

 1) перетворення оптичного зображення на електричні сигнали;

2) передача електричних сигналів по каналах зв'язку;

3) перетворення переданих електричних сигналів на оптичне зображення.

На передавальній станції здійснюється перетворення зображення на послідовність електричних сигналів.

Зображення кадру перетворюється за допомогою передавальної вакуумної електронної трубки — іконоскопа — на серію електричних сигналів. Процес послідовного перетворення оптичного зображення на електричні сигнали називається розгорткою зображення Телевізійний приймач перетворює добутий відеосигнал на видиме зображення на екрані приймальної електронно-променевої трубки кінескопа.

Обговорення 6

Будь яка телевізійна система складається з трьох частин: передавача, приймача і каналу зв’язку їх між собою.

Передавач – перетворює  світлове зображення об’єкта в систему електричних сигналів – відеосигнал. Ці сигнали  модулюють за допомогою генератора високої частоти . Модульована електромагнітна хвиля переносить інформацію на великі відстані. Ці хвилі ловляться антеною приймача, в якому здійснюється зворотні перетворення. Для передавання руху використовують принцип кіно: зображення рухомого об’єкта передають кілька десятків разів за секунду.

Обговорення 7

В сучасний час коли мова йде про аналогове, кабельне , цифрове телебачення, що означає високоякісне телевізійне передавання і приймання. В зв’язку з цим необхідно відмітити використання тільки ультракоротких хвиль. Інші хвилі відомих діапазонів не використовуються. Може виникнути питання, чому телевізійні вежі високі? Відповідь проста –ультракороткі хвилі сильно поглинаються поверхнею землі і проходять крізь іоносферу, не відбиваючись від неї. Тому приймання телевізійних передач можливе лише в межах прямої видимості між передавальною і приймальною антенами. Для збільшення радіуса телемовлення необхідно ці антени піднімати на велику висоту.

Обговорення 8

В презентації ми бачили великий спектр телевізорів. У кожного з низ свої переваги і недоліки. В будь якій родині є телевізор. Я хочу запропонувати питання, які можна задати консультанту по продажу,а головним буде запитання, який найкращий? Відомо, що сьогодні існують різні типи телевізорів: звичайні кінескопні телевізори (ЕЛТ телевізори), проекційні телевізори, ЖК (LCD) телевізори, плазмові панелі (телевізори). Основними показниками є: геометрія зображення, кут огляду, габарити, сучасний дизайн, відповідно вартість, якість зображення, енергоємність, вид екрану.

Обговорення 9

Щоб відповісти на ці запитання, необхідно пригадати, що ми підводимо підсумки властивостей електромагнітних хвиль, випромінювання яких відбувається під час вимушених коливань електронів у коливальних контурах в яких частота випромінювання електромагнітних хвиль досягає частоти 10¹²Гц. Де є межа впливу не тільки на середовище, а й на людину. Тому зорієнтуватися  в великій кількості технологій, інноваційних рішеннях діагоналей і типів необхідних пристроїв не легко.

 Наступною доповіддю у нас заявлена тема « Винахід радіо»

5. До презентації «Електромагнітні хвилі і радіо»

Семінар, який проводиться сьогодні, підводить підсумки вивчення електромагнітних хвиль. Нам відома цілісність електричного і магнітного поля, їх взаємозв’язок у вигляді електромагнітного поля, яке існує самостійно, не будучи зв’язаним із зарядами і струмами.

Доповіді , які пропонують учасники семінару, говорять про результати дослідів фізиків усього світу , що вивчали властивості електромагнітних хвиль. Вони повторювали досліди, вдосконалювали думки про можливість використання цих хвиль для зв’язку і передачі енергії без проводів. Російський вчений О.С.Попов створив приймач, основні принципи особливості будови якого збереглися і в сучасній радіоприймальній апаратурі. Якщо казати коротко про роботу схеми, то в ньому електромагнітні хвилі сприймав чутливий елемент – когерер. Його дія ґрунтується на властивості металевого порошку, яким заповнений когерер злипатися під дією високочастотних коливань. Когерер працював, як відкритий коливальний контур, один електрод якого був антеною, другий заземлювався. У звичайних умовах електричний опір між ошурками порівняно великий. А при злипанні він різко падав і контактне реле замикалося. Для повернення схеми в режим роботи, когерер струшувався з’єднаним з ним молоточком і дзвінком. Згодом у сучасних радіоприймачах когерер замінили електронні лампи і напівпровідникові транзистори, але принцип реле залишився тім самим.

        Обговорення 10

Здійснити радіотелефонний  зв'язок, тобто передачу мови і музики значно важче. В презентації була запропонована схема автогенератора. Принцип його роботи показує, як високочастотні коливання змінюються низькочастотними коливаннями, тобто модулюються. Модуляцію коливань можна здійснювати, змінюючи їх амплітуду, частоту або фазу. Крім автогенератора була запропонована схема детекторного приймача. Якщо зібрати таку схему, то почути звук неможливо, можливо буде якийсь звук у вигляді тріску. Крім того, такий приймач не вимагає джерела живлення, його немає на схемі. Дана схема може працювати, але поблизу потужної радіостанції. Пропоную переглянути публікацію – супергетеродинний приймач.

6. Викладач:

Підводимо підсумки сьогоднішньої роботи. Показано високий рівень засвоєння матеріалу. Застосовані різноманітні інноваційні технології засвоєння теми, широкий спектр використаної літератури, публікацій ЗМІ. Вважаю, що семінар відбувся. Подивіться будь ласка, те чого вам не вистачило в доповідях і обговоренні. ( Презентується відео вчителя)

До домашнього завдання - підготуйте приклади явищ: інтерференції, дифракції електромагнітних хвиль і стислий опис цих явищ.

             публікація « Супергетеродинний приймач»

Продовжуючи тему підвищення мотивації вкрай важливо, щоб перші враження від уроку були позитивними, сприяли виникненню зацікавленості, а згодом та сталого інтересу до предмета, професії. Необхідно підкреслити мету вивчення матеріалу, його практичну, наукову значимість. Відомо, що здійснення будь-який діяльність базується на знаннях отриманих в навчальному закладі. Дуже важливо, щоб учні розуміли це. І тоді діяльність матиме виконавчий характер, а формування позитивних мотивів спирається лише на свідоме ставлення учня до навчання. Проте, якщо учням дають можливість самим, під керівництвом викладача, визначати мету діяльності, у них з’являється можливість проявити себе, проявити зацікавленість. Тоді учень знає мету діяльності, необхідність зовнішнього стимулювання вчення викладачем, відходить на задній план. Мета стає мотивом, внутрішнім стимулом вчення. Учням небайдужа мета пізнання. Розуміння громадської значимості важливо задля формування провідних мотивів навчальної діяльності. Слід постійно підкреслювати значимість предмета. Вказувати мету і важливість вивчення тої чи іншої теми. Нерідко учні ПТНЗ виявляються не підготовленими до самостійної роботи з підручником, навчальними посібниками,  науково технічною літературою. Тим більше що невміння самостійно працювати з книжкою й є часом причиною неуспішності. Відсутності інтересу до вченню. Потрібно знайти час під час уроків на формування і закріплення у учнів умінь самостійної роботи із навчальною, довідкової, технічної літературою. Щоб сформувати у учнів інтерес до роботи із довідкової літературою можна запропонувати їм такі завдання, як підготовка повідомлення на уроці за певним питанням, скласти короткий словник технічних термінів. Використовуючи матеріали підручника, довідника вказати з якими з цих термінів учні познайомилися під час уроків інших предметів наприклад: ознайомитися з  раціоналізаторськими пропозиціями ; розібратися в конкретному механізмі, виходячи з його опису і паспорту, знайомлячись із електричною схемою пристрою, який учень купляє в магазині.

Для виконання  домашніх завдань можна рекомендувати учням експрес-інформацію, науково-популярну літературу, матеріали підручника.  Інтерес учнів у навчальному матеріалі, який містить новітні досягнення викликають найбільший інтерес.

Джерелом найсильнішою стимуляції навчання у очах учнів не лише зміст навчання  і процес навчальної діяльності, а також соціальні стимули. Викладач повинен бути уважним до інтересів і захоплень учнів. Виявляти  наскільки можна реалізовувати їх на уроках, урізноманітнити індивідуальні завдання з врахуванням знань, умінь учнів та їх інтересів. Великим стимулом до навчання треба вважати участь учнів в різного роду заходів, які проводяться не тільки в полі закладу, а і участь в інтелектуальних змаганнях, іграх, олімпіадах. Прикладом є Всеукраїнська гра «Геліантус» де учні отримали дипломи, сертифікати, подарунки. (Додаток 4)

Для того, щоб учень впевнився у власних силах, у зміцнені волі, бажанню долати труднощі, викладач часто використовують авансування довірою.  Для викликання інтересу до уроку фізики, повинно бути готовим наочне приладдя, прилади, пристрої, єднальні провідники, зібрана електрична схема, якщо цього вимагає урок, картки-завдання.

Індивідуальний підхід потрібен і за організації домашньої праці учнів. Приходячи додому, учень залишається «віч-на-віч» з домашньою завданням, і бажання його виконати, має значення. Раціональна організація домашньої праці учня, починається на уроці. Він має піти додому з чіткою установкою продовжити самостійну роботу, з інтересом до неї і ясним поданням, як організувати виконання. Повинна бути присутня упевненістю, що він успішно виконає завдання. Знаючи можливості, сильні й слабкі боку учнів, викладач може запропонувати їм посильні індивідуальні завдання. Конкретизувати їх. Дати план вивчення параграфа, вказати способи роботи. Застерегти від помилок, спільно виконувати зразок завдання. Можна застосувати й такі прийоми: домашні завдання пропонується учням у двох варіантах - обов'язковому і необов'язковому, меншим за обсягом, але більш важчому. Учень може виконувати будь-який з двох завдань, чи комбінувати їх. Іноді учні звільняються й від поточного домашнє завдання, якщо має довгострокове завдання творчого характеру ( наприклад, між предметне комплексне завдання чи завдання конструювання, модулювання та інших). Із великим зацікавленням працюють учні над упорядкуванням доповідей і рефератів про те, щоб виступити потім перед учнями групи. Можна організувати і конкурс найкращих робіт учнів: доповідей, творів, моделей, плакатів, рисунків і інше. Яким би не був цікавим навчальний зміст матеріалу, якщо учень втягнутий у активну навчальну діяльність, в нього розвивається стійкий свідомий інтерес. Сама пізнавальна діяльність є одною із стимулів формування та розвитку пізнавальних інтересів. Формуванню пізнавального інтересу у процесі навчальної діяльності сприяє оволодіння загально учбовими  вміннями : роботи з книжкою, плануванням, самоконтролю тощо. Пізнавальний інтерес викликає істотних змін у засобах розумової діяльності, своєю чергою, навчання прийомів розумової праці є важливим джерелом формування пізнавальної інтересів. Повільність у навчальній роботі визначається найчастіше не особливостями нервової системи, а позитивним або негативним ставленням до процесу діяльності чи слабким розвитком навчальних умінь. Збільшення темпу роботи може бути однією з критеріїв розвитку пізнавального інтересу учнів. Залежність пізнавального інтересу від певних знань навчання знаходяться у динаміці процесу. Встановлено, що з перехід до вивченню нової теми рівень оволодівання вже набутими вміннями у учнів знижується, послаблюється інтерес. Потрібні систематичні напруга й зусилля у вирівнювання такого переходу на підтримку позитивної мотивації вчення. Озброєння пізнавальними вміннями, сприяє розвитку і зміцненню інтересу, якщо планується не тільки вивчений матеріал, а й способи навчальної діяльності, якими учень повинен опанувати, і порозуміти. Відпрацювання закріплення їх відбувається в фронтальній індивідуально-груповій роботі. Одним з способів спонукання учнів пізнання навчального матеріалу, є створення певних прийомів психічного стану, коли у учнів виникає інтерес до інформації, яку повідомляє викладач, з супроводженням у такий стан напруги, що викликає потребу у знаннях, пізнавальний інтерес до досліджуваного матеріалу, що означає створення проблемної ситуації. Ефективний з погляду формування інтересу прийом поставок перед учням проблемних питань, на вирішення яких необхідно використовувати певні знання теорій, законів і наслідків їх. Цікаве й виконання лабораторно - практичних робіт дослідницького характеру, використання у навчанні комп'ютерів, електрифікованих схем, магнітних дошок, плакатів з узагальненням схем і опорними конспектами, іншими новими засобами наочності, технічними засобами навчання тренажерами. Самостійність, активність, вміння і навички навчального праці. У цьому колективна робота виховує у учнів соціальні мотиви вчення. Відчуття відповідальності держави і колективізм. Творчі ставлення до діла, колективна діяльність то, можливо різноманітна одночасна робота усіх учнів, спрямована на досягнення спільної мети. Праця у парах, групова і між групова робота, фронтально-колективна діяльність. Наприклад група ділиться на невеликі бригади по 4 учня у кожній. Один з членів групи, зазвичай сильніший учень, призначається відповідальним, керівником роботи. Урок, що включає роботу у групах має таку структуру: постановка пізнавального завдання, інструктаж про послідовність роботи у групі, роздача дидактичного матеріалу. Дидактичний матеріал для групи складається із двох частин : картка - завдання відповідальному ; картка - завдання членам групи. Відповідальний отримує обидві картки –завдання. У першій їм вказані цілі й хід проведення роботи, організаційні дії відповідального(перевірити правильність виконання домашнього завдання, повідомити мету, розподілити обов'язки членів групи до виконання роботи та т.д.), у – другий – план роботи, індивідуальні завдання кожному члену групи, домашнє завдання. Як правило, наприклад  зібрати електричну схему установки, надається кожному учню, знімаються показання вимірювальних пристроїв. Всі данні заносяться до таблиці. Розрахунки, які потребує робота, кожен виконує самостійно. Відповідальний проводить аналіз розрахунків, аналізує реальність отриманих результатів, повідомляє викладачу, і після перевірки, звіт заноситься в зошит. Контрольні запитання до роботи кожен опановує самостійно. Також спільну роботу передбачає підготовка до відкритого уроку. Це дає можливість: демонструвати експонати, вироблені власними руками. пояснювати принцип роботи, виготовленої речі та інше висловлювати свою точку зору до роботи іншої групи, дискутувати, обґрунтовувати, робити висновки. Спостереження показали, що поглиблюючись у предмет, учні все більше ставляють запитання на які необхідно відповісти так, щоб це був аналіз, синтез зрозумілий дитині, а іноді, необхідна розповідь, бесіда. Можна поставити учня в такі умови, щоб він аналізував сам, зробив висновки. В даній ситуації допоможе евристична бесіда. І головним повинна бути не просто сама бесіда, а питання, які будуть ставити учні. Проведення уроку методом евристичної бесіди вимагає від вчителя ретельної підготовки Перш за все потрібно чітко визначити пізнавальні задачі уроку та відмітити ті з них, які будуть розв’язуватися учнями шляхом власної розумової діяльності в ході бесіди. По-друге, треба вибрати об’єкти для аналізу. При індуктивному прийомі мислення – це результати дослідів, а також – теоретична модель з використанням схеми, або малюнка. При підготовці до уроку потрібно виділити знання, які будуть необхідні учням для аналізу об’єктів, які розглядаються. Інтерес в такій бесіді важливий тим, що учень буди робити аналіз, порівняння, і, відповідно, можна зробити висновок, про засвоєння.

4.         Ефективність проведення інтегрованих уроків

Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:

а)правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;

б)високі професійні якості викладачів, що забезпечать творчу співпрацю викладачів і учнів при підготовці уроку;

в)включення самоосвіти учнів в навчальний процес;

г)використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;

д)продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;

е)обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.

Крім того, при проведенні інтегрованого уроку необхідно враховувати:

- зосередженість - проява уваги, активність у роботі,  звернення до викладача  з питанням , що до проведення уроку;

- усвідомлення сенсу діяльності -  проява інтересу до повідомленій інформації,  бажання відповідати, запитувати.

- виконання завдання -  проява  позитивного емоційного ставлення до ситуації на уроці;

- усвідомлення потреби - активну участь у роботі групи проява дисциплінованості, прагнення зорієнтуватися, з'ясувати. що як робити :

- постановка учням мети - прагнення самостійності, у складанні плану роботи, спостереження, постановка питань ;

- прагнення до мети - зусиллям у вирішенні навчальних питань, цілеспрямованість у виконанні самостійної роботи, бажання виконувати завдання старанно, вигадливо

- здійснення  зворотного зв'язку - прагнення аналізові досягнень і самоконтролю своїх дій, спроби знайти помилку у своїх міркуваннях, діях; звернення за допомогою підручника, консультацій викладача,.

- ставлення до процесу і результату своєї роботи, поява позитивних емоцій, що з вченням; вираз прикрощі в в'язі з відволіканням з посади ; сумлінне виконання домашніх завдань тощо.

Зазначені параметри досить повно дозволяють викладачеві будувати висновки про наявності і рівні розвитку пізнавальних інтересів у учнів і згідно з цим будувати свою роботу на уроці.

Висновок

Навчальна діяльність учнів на уроках фізики – творчий процес спрямування їх до самоосвіти через регульоване управління їх діяльністю, систематичний контроль знань для виявлення у них прогалин та своєчасне їх усунення. Підвищуючи їх власні зусилля в оволодінні знаннями на всіх етапах навчання, можна добитися розвитку пізнавального інтересу до фізики. У навчанні треба активно працювати над розвитком усіх учнів, як сильних по успішності, так і слабких. Використання розглянутих прийомів у навчальному процесі сприяє розвитку пізнавального інтересу, поглибленню знань учнів по курсу фізики. Педагогічна теорія набуває дієву силу тільки тоді, коли вона втілюється в методичне майстерність вчителя і стимулює це майстерність. Тому система методичних засобів і прийомів активізації пізнавальної активності учнів має потребу в практичному освоєнні кожним учителем, у виробленні відповідних умінь і навичок. Важливим є застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагоджуванню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці викладачів та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів. Інтеграція – необхідна умова сучасного навчального процесу, її можлива реалізація в межах будь – якого навчального закладу здійснила б перехід цього закладу на новий рівень його розвитку.

Список використаної літератури:

1. Антипова Л.Г. Дидактична система формування фахових зацікавлень у учнів  М, 1996
2. Актуальні питання формування інтересу у навчанні  Щукина. Г.І. М,1994г.
3. Кузнєцов В.В. Застосування активних методів у процесі професійного навчання учнів для середніх профтехучилищ. М, 1985 р.
4. Молчан Л.Л. Формування умінь самостійної роботи з навчально - технічної літератури у учнів  профтехучилищ  М,1994г.
5. Колективна  пізнавальна діяльність Первин І.Б., М1995г.
6. Матеріали Інтернету http://refs.co.ua

Додаток1. Наукова конференція

 Основні задачі

  Обговорення

Додаток 2.

Круглий стіл

 

https://www.youtube.com/watch?v=netv8LixuY0

Моє відео

Публікація "Біля джерела уранової епопеї".

Презентація "Атомна і ядерна фізика"

Додаток 3.

Інтегрований урок «Фізика, біологія, фізкультура»

Перевіряємо пульс 

 Гіподинамія – хвороба століття

 готові до змагань

 рефлексія

Додаток 4.

Всеукраїнська гра «Геліантус» Отримали дипломи, сертифікати.

Диплом за кращу роботу

  Засередилися.

 

Додаток 4

Інтелектуальна гра «Що, Де, Коли?»

 

Домашнє завдання

 Активна участь в грі

 Переможець гри «Що, Де, Коли?»       

  Додаток 5.

Своїми руками

 Індикатор води

Схема електрична

 Лабораторно-практичні роботи

 качер Бровіна